• Характеристика на студента

    Статті, ХАРАКТЕРИСТИКА НА СТУДЕНТА

    24.09.2015

    ХАРАКТЕРИСТИКА НА СТУДЕНТА

    28 січня 2013, 10:46

    ХАРАКТЕРИСТИКА НА СТУДЕНТА

    Педагогічна практика в дитячому садку для дітей з порушеннями ре-чі для даного студента стала важливою ланкою в підготовці до роботи в якості логопеда з дітьми ран-нього і дошкільного віку. В процесі практики вирішувалися навчально-виховні завдання, студент працював в якості стажера-вихователя.

    Логопедична практика в спеціальному дитячому садку дозволила даному сту-денту закріпити, розширити та конкретизувати отримані в процесі навчання теоретичні знання з логопедії та інших дисциплін, з-вчити організацію і зміст логопедичної роботи в дитячому садку, сформувати вміння та навички професійно-практичної логопеди-практичної роботи з подолання порушень мовленнєвої діяльності у дітей.

    Основною метою практики стало оволодіння системою спеціальних педагогічних знань, умінь і навичок, що дозволяють здійснювати диференціальну діагностику мовленнєвих порушень, планувати і про-водити корекційну логопедичну роботу в умовах спеціального дитячого саду.

    протягом всієї практичної діяльності велика увага приділялася дітям з вадами мовлення, велася робота з батьками, встановлювався тісний зв’язок. На вихідні пропонувалися домашні завдання для дитини для закріплення результату, отриманого в процесі корекційних вправ. Попередньо батьки отримували консультацію щодо виконання домашнього завдання.

    Підводячи підсумок вищесказаного, пропонуємо оцінити роботу студентки на відмінно.

    ЗВІТ З ЛОГОПЕДИЧНОЇ ПРАКТИЦІ

    Педагогічна практика в дитячому садку для дітей з порушеннями мовлення проходила протягом 8 тижнів.

    Керівництво і контроль за роботою студентів в період педагоги-соціологічної практики здійснював керівник педагогічної практики студентів або методист по спеціальності, логопеди дитячого саду.

    Практика проходила в дитячому садку у відповідності з розкладом робочого дня логопеда та індивідуальними планами по 4 години щодня.

    Педагогічна практика в дитячому садку включала чотири основних етапи: на першому етапі проходила установча конференція (знайомство зі спеціальним дошкільним закладом, обстеження-вання дітей), на наступних трьох етапах послідовно йшла роботи-та в групах дітей з фонетико-фонематическими порушеннями, з недо-розвитком мовлення та для заикающихся дітей. Тривалість кожного етапу — півтори-два тижні.

    Були проведені групові та індивідуальні логопедичні заняття у відповідних спеціальних групах.

    На кожному з етапів (II-IV) не проводилися з 8-9 занять з групою або підгрупами дітей, з них одне — залікове (всього — три залік-вих заняття в основних спеціалізованих групах дитячого саду).

    Для проведення індивідуальних занять були закріплені за 2-4 дошкільника. Індивідуальні заняття проводилися у відповідності з розкладом логопеда, на роботу з кожною дитиною відводилося по 10-20 хвилин залежно від його вікових і індивідуальних особливостей, а також від стану мови. Одне з індивідуальних занять — залікове.

    Крім цього, були відвідані заняття логопеда і своїх однокурсників, в аналізі ак-активно приймали участь. Аналіз занять, консультації логопедів та методиста практики проводилися в залежності від розкладу занять та режиму дня даної групи дітей.

    У процесі проходження практики при організації здійснювався творчий підхід.

    Проведення установчої конференції проходило в перші два тижні:

    • ознайомлення з за-дачами, організацією, етапами практики, з нормами поведінки в до-шкільному закладі, звітною документацією;
    • закріплення за мето-дистами і розподіл по дошкільним установами.

    Після конферен-ції методист сориен-тировал основний зміст практики, повідомив про конкретні вимоги-вимог, що пред’являються до студентів при виконанні програми практики. Методист розповів про те, як підготуватися до майбутньої практиці: познайомив з формою ведення щоденника педагогічної практики, рекомендував наочний та дидактичний матеріал для обстеження дітей раннього і дошкільного віку та проведення корекційної логопедичної роботи, запропонував список спеціальної логопе-дической та методичної літератури.

    Потім відбулася бесіда з завідуючою, методистом і логопедом спе-спеціального дошкільного закладу, в якому організовується практика. Була отримана інформація про структуру спеціального дитячого садка та організації роботи його співробітників по навчанню та вихованню дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення, вивчені порядок прийому дітей і комплектування груп, «Положення про псі-холого-медико-педагогічної консультації», інші нормативні до-кументы, що регулюють роботу спеціального дитячого саду. Завідую-ний та методист дошкільного закладу розповіли про коор-динации роботи лікарів, логопедів, психолога, вихователів, керівників музичного і фізичного виховання дітей, познайомили з педагогічним колективом дошкільного закладу та дітьми в різних групах дитячого саду, режимом дня у окремих вікових груп-пах, з документацією, з традиціями установи.

    Далі пройшло ознайомлення з оформленням і устаткуванням кабіні-тов методиста, логопеда, психолога.

    На цьому етапі основний зміст практики полягало в становлення-нді умінь самостійно проводити психолого-педагогічне та логопедичний обстеження дітей дошкільного віку, аналізувати та оформляти його результати, а також складати перспективний план корекційної роботи.

    Спочатку ознайомилися зі специфікою обстеження дітей різних вікових груп і з различ-вими мовними порушеннями, проаналізували відповідні схеми проводиться логопедом обстеження. Далі спостерігали за тим, як здійснюється логопедом процедура обсле-дження дитини з порушенням мовлення (порядок, прийоми і форми обстеження-вання, що використовується наочний та дидактичний матеріал, типи ін-інструкції педагога, види допомоги і т.д.).

    Потім логопед закріпив за кожним практикантом дітей з різних груп для проведення обстеження та інді-індивідуальні логопедичних занять (2 дитини).

    На даному етапі са-мостійно здійснювалося психолого-педагогічне обстеження цих дітей, а також були розглянуті дані педагогічного обстеження, проведеного вихователями. Результати обстеження обговорювалися з логопе-міти і методистом кафедри. Дані обстеження вносилися в ре-чевые карти, потім формулювалося докладний висновок про стан мовлення та інших функцій обстежених дітей, був складений перспективний план корекційної роботи.

    протягом 3 і 4 тижні була проведена робота в групі для дітей з фонетико-фонематическими порушеннями. Велося активне спостереження за дітьми під час різних занять, у процесі індивідуальної роботи з ними, а також поза занять.

    Активно вивчалася програма навчання даного контингенту дітей, методиче-ські посібники та рекомендації по роботі з дітьми, що мають фонетико-фонематические порушення, а також перспективний план роботи логопеда і вихователя.

    Потім спостерігалися і докладно аналізувалися фронтальні за-йняття логопеда, фіксуючи свої спостереження в щоденнику практики. В ході аналізу логопед звертав увагу на необхідність виділ-ня основних завдань заняття, підпорядкування їм застосовуваних форм і прийомів роботи. Потім розроблялися і проводилися самостійно фрон-експериментальні заняття. При цьому логопеди та методист кафедри проводили консультації в процесі підготовки до занять, поступово виробляючи вміння складати план і конспект заняття, точно формулиро-вати тему, мету і завдання, відбирати програмне зміст, намічати етапи заняття у певній логічній послідовності, методиче-скі грамотно добирати мовний матеріал, наочні та дидактичні по-собия.

    наприкінці даного періоду практики проводилося за-парне заняття, тобто всі студенти відвідували відкриті заняття і брали участь в їх аналітичному розборі. Спостереження за ходом заняття і результати його аналізу фіксувалися в щоденнику практики. Конспектировался хід за-йняття, відзначалися використовувані методи, форми і прийоми, оцінювалося мова, діяльність і поведінку дітей на занятті, позитивні сторони заняття, висловлювалися побажання щодо його вдосконалення. Пості-пінно купувалося вміння самостійно аналізувати лого-педические заняття, робити правильні й аргументовані висновки, критично оцінювати свої заняття і однокурсників, здійснювати пошук оптимальних і найбільш ефективних способів і прийомів корекційного логопедичного впливу.

    Крім занять з усією групою дітей проводилися індивіду-альні логопедичні заняття з прикріпленими дітьми з кожним-дой мовної групи. Здійснювалася підготовка до індивідуального заняття, при цьому вказувалася дата його проведення, тема, завдання, план, лексико-граматичний матеріал, необхідне обладнання. Після закінчення індивідуального заняття оцінювався його результати.

    У ході практики навчилася узгоджувати і координувати ра-боту педагогів, які працюють з дітьми (логопеда, вихователів, керуй-вачів з музичного та фізичного виховання) з точки зору їх корекційної спрямованості, надавати їм допомогу у вирішенні корекційних завдань навчання, регулярно взаємодіяла в роботі з вихователями, обговорюючи можливі шляхи закріплення правильних рече-вих навичок дітей у процесі занять і поза ними, а також брала участь у під-готуванні та проведенні виховних заходів. Методист дитячого садка і вихователі груп консультували з питань утримуючи-ня і методики проведення занять пізнавального циклу, по зобрази-тельний діяльності та конструювання, виховних заходів у різних вікових групах.

    Також була включена в роботу педагогічної ради дитячого садка, виступала з науково-методичними доповідями. При підготовці доповідей попередньо була отримана необхідна консультація методиста кафедри. При-мірна тематика доповідей з урахуванням роботи в групі для дітей з ФФН:

    «Використання в роботі вихователя системи прийомів закріплення на-навичок правильної вимови дошкільнят», «Розвиток фонематиче-ського слуху у дітей з мовними порушеннями», «Підготовка до школи дітей з фонетико-фонематическими порушеннями мови» та ін

    У процесі педагогічної практики працювала з батьками дітей, які відвідують спеціальний дитячий садок. Вони брали участь у підготовці та проведенні батьківських зборів, на яких батькам повідомлялися результати обстеження дітей, роз-зывалось про завдання і зміст основних етапів корекційного навчання-ня, роз’яснювалася роль батьків у виправленні мовних дефектів і за-кріпленні в домашніх умовах правильних мовних навичок, отриманий-них на логопедичних заняттях, давалися рекомендації з дотримання-загального і мовного режиму під час перебування дитини вдома.

    Щотижня у вечірні години проходили зустрічі з батьками тих дітей, з якими проводилися індивідуальні заняття, а також кон-сультации для батьків: роз’яснювалися домашні завдання, навчалися в-рим корекційним прийомів.

    На V — VI тижня проводилася корекційна робота в групі дітей з загальним недорозвитком мовлення. Вивчення дітей групи проходило у формі спостережень під час занять логопеда та інших пе-дагогов групи, а також у процесі різноманітної діяльності дітей поза занять і в ході режимних моментів. Ретельно вивчалися про-граммные документи щодо навчання та виховання дітей даної групи, мо-тодические допомоги по розділам програми навчання, аналізувалися рече-перші карти дітей. Логопед проводив показові підгрупові заняття з дітьми. Спільно з логопедом і методистом кафедри анализи-ровались заняття, порівнюючи їх із заняттями, проведеними в групі де-дітей з фонетико-фонематическими порушеннями, виявлялися загальні і отли-чительные риси.

    Потім проходила підготовка і проведення самостійних подгрупповых занять. Логопеди та методист кафедри проводили консультації при виконанні даної роботи у міру необ-ності. Як і на попередньому етапі, наприкінці даного етапу пройшли залікові заняття, участь в обговоренні яких беруть участь всі студенти групи.

    Також триває надаватися логопедична допомога дітям з недорозвиненням мовлення на індивідуальних логопедичних заняттях.

    У ході практики приймали участь в психолого-медико-педагогічному консультуванні дітей зі складними мовними порушення-нями, яке здійснюється психоневрологом, методистом кафедри, психологом і логопедами. З числа вихованців спеціального дитячого саду відбиралися діти з найбільш тяжкими порушеннями мовлення, поставши-ють певні діагностичні труднощі. При проведенні з ними індивідуальних занять, готували медико-педагогічну документація, складалася детальну психолого-педагогічну характеристику на основі проведеного обстеження і динамічного спостереження в процесі занять і поза ними, аналізуючи ефективність проведених логопедичних занять.

    Поряд з корекцією рече-вих дефектів в групі дітей з недорозвиненням мовлення здійснювалася робота по загальному психічному розвитку дітей. Сі-стематически проводилися різноманітні ігри та вправи, спрямовані на розвиток і вдосконалення дрібної моторики пальців рук.

    Під керівництвом логопеда і методиста кафедри навчилася аналізувати більш складні форми взаємодії в роботі логопеда і психонев-ролога, логопеда і вихователів, інших педагогічних працівників дитячого садка. Здійснено зна-комство з тим, як відбувається підготовка сенсорної бази для розвитку правильного мовлення у дітей з її недорозвиненням на заняттях вихователів, яким чином узгоджуються лексико-граматичні теми логопедичних занять з темами занять вихователя, в якому руслі і з допомогою яких прийомів вирішуються різноманітні корекційні завдання з розвитку моторики, сприйняття, довільних форм уваги, запам’ятовування та ін) на загальноосвітніх заняттях і поза ними. Поступово прид-ретаются навички співпраці з вихователями та іншими співробітниками спеціального дитячого саду.

    У ході даного етапу практики брала участь у роботі педагогічної ради дитячого саду.

    Робота з батьками дітей велася за різними напрямками-ям. З’ясовувалися умови виховання дитини в сім’ї, особливості раз-особистих видів його діяльності і поведінки вдома, аналізувалися працю-ності навчання і встановлювалися причини перешкоджають исправле-нію мовних і немовних дефектів. У бесідах з батьками детально характеризувалися відхилення в загальному психічному і мовному раз-витії дитини, давалися конкретні рекомендації щодо їх подолання, запрошувалися батьків на індивідуальні заняття, навчали прийомам закріплення навичок, отриманих дитиною на логопедичних заняттях.

    На етапі VII — VIII тижні практики працювала в групі для заї-їх дітей. Як і на попередніх етапах, робота з даною групою дітей починалася з її вивчення. Методист кафедри і логопеди звертали увагу на можливі варіанти прояви заїкання, осо-особливості мовної поведінки дітей у різних ситуаціях, склади-вающихся в умовах перебування дошкільнят у дитячому садку і вдома при спілкуванні з їх однолітками і дорослими, вивчалися мовні карти дітей. Логопед інформував про методику корекції заїкання у дошкільників, уточнював особливості її застосування в роботі з даними дітьми. Під керівництвом методиста ка-федри і логопедів вивчалися програми корекційного навчання заикающихся дітей в різних вікових групах (середньої, старшої, підготовчої), спостерігалися і аналізувалися заняття логопеда з заикающимися дітьми. Потім проводилися підгрупові заняття, звертаючись за консультацією до логопеда та методисту кафедри. В процесі практики ретельно аналізувалися різні аспекти взаємозв’язку корекційної роботи логопеда та інших-гих педагогів дитячого садка по вихованню правильної мови у заї-їх дітей.

    У цей період тривали індивідуальні заняття з дітьми різних груп спеціалізованого дитячого саду. Логопед та методист привертали увагу до особливостей проведення індивідуальних-вих занять з дітьми, що страждають заїканням. Детально аналізувався мовний режим, необхідний для заїкуватого дитини в умовах внутріш-ського саду і будинку. Оволоділа практичними навичками психо-терапевтичного впливу не тільки на дитину, але і на оточуючих його людей з метою формування сприятливого мовної середовища для кор-рекции дефекту дитини. Логопед демонстрував, як слід розмовляти з батьками заикающихся дітей, навчати їх деяким корекційним прийомам. Далі самостійно продовжувала роботу з батьків-мі, застосовуючи різноманітні методи роботи з ними.

    Після проведення декількох занять з заикающимися дітьми було підготовлено та проведено залікові підгрупові заняття.

    У міру проходження практики в даній групі (спільно з психоневрологом, методистом кафедри і логопедами) брала участь у раз-борі дітей зі складними мовними дефектами (наприклад, досліджуються випадки недорозвитку мовлення, ускладненого заїканням) з метою більш точ-ної діагностики порушення і визначення змісту методики корекційно-педагогічних впливів.

    В кінці педагогічної практики відзвітувала про проведен-нді індивідуальних логопедичних занять, передала логопедам рече-перші карти дітей, з якими вони займалися (в картах повинна бути за-пись про кількість проведених занять, їх зміст, зроблений аналіз результатів корекційної роботи).

    підбивалися Підсумки практики на педагогічній конференції в дитячому саду спільно із завідуючою дитячим садком, логопедами, психологом, мо-тодистом, вихователями.

    Таким чином, у процесі педагогічної практики в дитячому саду спеціального типу для дітей з порушеннями мовлення було практично освоєні всі основні аспекти діяльності логопеда дошкільного уч-реждения.

    Короткий опис статті: характеристика на студента

    Джерело: Статті — ХАРАКТЕРИСТИКА НА СТУДЕНТА

    Також ви можете прочитати