• Характеристика з місця роботи

    Організація робочого місця . курсова робота

    27.09.2015

    Організація робочого місця — курсова робота

    Зміст

    Вступ

    1. Аналіз виробничих процесів на проектованому робочому місці

    Характеристика робочого місця

    Оцінка небезпечних і шкідливих виробничих факторів

    Оцінка санітарно-гігієнічних факторів

    Оцінка психофізіологічних факторів

    Визначення категорії важкості праці на робочому місці

    Захист від впливу несприятливих виробничих факторів

    Висновок

    Список використаних джерел

    Введення

    Їжа-основа життя людини. Від того, як людина харчується, залежить її здоров’я, настрій, працездатність. Отже, харчування людини-це не тільки його особиста, але й суспільна справа. Французькому фізіологу Бормат-Саварену належить вислів: «Тварина насичується, людина їсть, розумна людина вміє харчуватися». «Уміти харчуватися» не має нічого спільного з угамуванням голоду. Вміння харчуватися передбачає розумне, помірне і своєчасне харчування, тобто культуру харчування. І цієї дуже непростої науки-культурі харчування необхідно вчитися, вчитися замолоду, поки людина ще не придбав хвороб від надмірного харчування. Так що кухня-справа дуже серйозна і вимагає до себе поважного ставлення.

    Закуски — одна з особливостей російської кухні, що відрізняється таким чином холодних і гарячих закусочних страв, особливо рибних, якого немає ні в одній зарубіжній кулінарії. Закусками можуть бути салати, вінегрети, паштети, заливні страви, холодці, варене і смажене м’ясо, риба, домашня птиця, дичина з гострими приправами і соусами, всілякі соління і маринади, та інші кулінарні вироби.

    Закуски — одна з особливостей російської кухні, що відрізняється такою різноманітністю асортименту холодних і гарячих закусочних страв, особливо рибних, якого немає ні в одній зарубіжній кулінарії. Розраховані закуски на збудження апетиту перед основними стравами, тому їх готують невеликими порціями, гострими, пікантними за смаком.

    Закусками можуть бути бутерброди, сири, ковбаси, консерви. м’ясні та рибні копченості, оселедця, салати, вінегрети, ікра, заливні страви, паштети, холодці, смажені і відварні м’ясо, риба, домашня птиця, дичина в холодному вигляді з гострими приправами і соусами, всілякі соління і маринади.

    Холодний цех призначений для випуску широкого асортименту виробів: бутербродів, холодних страв і закусок, солодких блюд, холодних супів і напоїв, У процесі їхнього готування більшість продуктів не піддається тепловій обробці, тому потрібно на робочому місці дотримувати правила санітарії й особистої гігієни. При плануванні холодного цеху варто враховувати, що в літню пору температура в ньому повинна бути досить низкою, тому його вікна краще звертати на північ. Необхідний зручний зв’язок цього цеху з кухнею і залом.

    На спеціалізованих підприємствах, що реалізують невеликий асортимент холодних закусок, відводиться окреме робоче місце у загальному виробничому приміщенні. Холодні цехи призначені для приготування, порціювання і оформлення холодних страв і закусок, солодких страв та холодних супів. Продукція, яка використовується для приготування страв, перед відпусткою не підлягає повторній тепловій обробці, тому в цеху повинні дотримуватися суворі санітарні вимоги: продукти, що використовуються для приготування страв, повинні зберігатися в холодильних шафах або камерах при температурі не вище 6-8 гр.; посуд і інвентар повинні бути промарковані і використовуватися за призначенням. У відповідності з технологічним процесом повинні бути чітко розмежовані робочі місця для обробки сирих і варених овочів, гастрономічних м’ясних і рибних продуктів, порціонування страв та ін.; салати, вінегрети, бутерброди слід готувати тільки партіями і реалізувати протягом однієї години; дотримувати температурний режим зберігання та відпускання холодних страв (10-14 гр.).

    1. Аналіз виробничих процесів на проектованому робочому

    1.1. Характеристика робочого місця

    Робоче місце — це зона трудових дій виконавця або групи виконавців для виконання певної роботи. Вона є первинним осередком підприємства, у якому представлені основні елементи свавілля венного процесу. На підприємствах всі виробничі дільниці та робочі місця взаємопов’язані, тому їх функціонування безпосередньо впливає на загальний ритм колективної праці і результати його роботи.

    Організація робочих місць повинна бути раціональної, науково обґрунтованої, враховуй потужність та спеціалізацію підприємства, характер здійснюваних у ньому технологічних процесів, послідовність їх виконання.

    Раціональна організація робочого місця — це, насамперед, його спеціалізація, тобто встановлення певного виробничого профілю, закріплення за ним відповідних однотипних операцій, обладнання, розподілу обов’язків між працівниками.

    На заготовочних підприємствах робочі місця спеціалізуються на операціях технологічного процесу. Кілька робочих місць утворюють потокову лінію.

    Повна спеціалізація робочого місця можлива в умовах великих підприємств, де є відповідні умови для чіткого поділу праці. На невеликих підприємствах організовуються універсальні робочі місця, на яких виконуються різні роботи.

    Робочі місця умовно можна розділити на індивідуальні, де працює один працівник, і колективні — для одночасної роботи декількох чоловік.

    Обслуговування робочих місць включає операції по забезпеченню їх документацією, інструментами, посудом, прибирання, технічне обслуговування, контроль за санітарним станом та ін

    У заготовочних і великих доготівельних підприємствах громадського харчування проводиться робота з обліку, атестації і раціоналізації робочих місць на відповідність їх вимогам нормативної документації, техніки безпеки, нормам технічного оснащення, санітарним нормам і правилам, типовим карт організації праці на робочому місці та ін

    Основними вимогами при організації робочого місця є: правильна його планування; пристрій і оснащення необхідним обладнанням і інвентарем; обслуговування; створення здорових і безпечних умов для працівника.

    Планування робочих місць передбачає їх просторове розміщення в зоні трудових дій (виробничого цеху).

    Вихідними даними для планування робочих місць є результати технологічних розрахунків кількісних показників: виробнича програма (асортимент і кількість продукції), графіки виробництва та реалізації готової продукції, чисельність виробничих працівників, розрахунок і підбір необхідного обладнання, площу приміщення, необхідне для розміщення одного робочого місця. Залежно від конкретних умов роботи підприємства планування робочих місць може змінюватися.

    Планування робочих місць повинна виключати можливість зустрічних потоків сировини і готової продукції, скорочувати транспортування продуктів, тобто кількість і протяжність маршрутів виконавців.

    Площа робочого місця повинна забезпечувати безпечні умови праці. Найбільш зручним вважається робоче місце шириною 0,3-0.5 м і липою 1 — 1.5 м. При плануванні робочих місць повинні бути передбачені необхідні проходи для працівників і проїзди для руху транспортних візків та іншого обладнання.

    При плануванні конкретного робочого місця слід створити умови для раціоналізації трудових рухів виконавців, що виключають складні рухи працівників.

    Оснащення робочих місць передбачає їх забезпеченість необхідним обладнанням, інвентарем і пристосуваннями, номенклатурної технологічною документацією.

    Для кожного робочого місця має бути встановлений точний перелік обладнання та інвентаря, що використовуються в процесі праці, їх розміщення і зберігання. У країні діють рекомендовані норми оснащення підприємств громадського харчування торгово-технологічним і холодильним устаткуванням, посудом та інвентарем, які дозволяють визначити потребу в них для підприємств різних типів і класів. Норми оснащення дозволяють враховувати вимоги, викладені в «Санітарних правилах для підприємств громадського харчування», до обробки деяких продуктів на різних робочих місцях.

    Конструкція обладнання, інвентарю та пристосувань повинна відповідати антропометричним і фізіологічним даними людини, що сприятиме поліпшенню праці працівників, володіти достатньою стійкістю, зручністю, відповідати санітарно-гігієнічним вимогам.

    Основною вимогою раціональної організації обслуговування робочих місць є своєчасне забезпечення сировиною і напівфабрикатами, інвентарем і пристосуваннями. Велике значення має планомірно організований ремонт обладнання та технічний нагляд за сто експлуатацією.

    Обслуговування робочих місць передбачає утримання їх у чистоті. Прибирання їх здійснюють виконавці технологічних операцій, кухонні робітники, прибиральники протягом робочого часу і в рамках встановленого графіком санітарного дня.

    Створення сприятливих умов праці на робочому місці сприяє підвищенню працездатності. Велике значення при цьому надається зменшення м’язового навантаження за рахунок механізації виробничих процесів, налагодженню ритмічності в роботі, забезпечення нормального напруження у працівників уваги, зору, слуху.

    До виконання робіт допускаються особи віком не молодше 1 8 років, що пройшли відповідну підготовку, інструктаж з охорони праці, медичний огляд і не мають протипоказань за станом здоров’я. Учні, яких призначає на кухонні роботи повинні пройти інструктаж з виконання допоміжних робіт для роботи по кухні. Інструктаж з охорони праці пов’язаний з допоміжними роботами. Його проводить завідуюча їдальні з записом у журналі. При виконанні робіт обслуговуючим персоналом, можливий вплив наступних небезпечних, шкідливих виробничих факторів — порізи пальців, рук ножем при необережному поводженні з ним; травмування пальців рук при роботі з м’ясорубкою і теркою; опіки гарячою рідиною або парою; ураженням електричним струмом.

    При виконанні кухонних робіт повинна використовуватися спецодяг: халат бавовняний або фартух і косинка (ковпак).

    У приміщення для виконання кухонних робіт повинна бути мед аптечка. Кухонні працівники повинні дотримуватися правил пожежної безпеки. При нещасному випадку потерпілий або очевидець нещасного випадку повинен негайно повідомити завідуючої їдальні або черговому, які повідомлять про це адміністрацію установи.

    При несправності устаткування, припинити роботу і повідомити про це черговому та завідувачу їдальні.

    У процесі роботи дотримуватися правила носіння спецодягу, користування індивідуальними і колективними засобами захисту, дотримуватися правил особистої гігієни, підтримувати чистоту на робочому місці.

    Працівник, який допустив невиконання або порушення інструкції з охорони праці, притягуються до відповідальності і з усіма працівниками проходять позаплановий інструктаж з охорони праці.

    Торгово-технічний процес роботи підприємства і дотримання безпеки умов праці.

    Інструкція з охорони праці для кухаря холодних закусок і салатів:

    Загальні вимоги безпеки. До роботи в якості кухаря, допускаються чоловіки та жінки, які досягли віку 18 років, навчені за фахом.

    На робочому місці працівник отримує первинний інструктаж по безпеці праці і проходить: стажування; навчання пристрою і правил експлуатації використовуваного обладнання; санітарно-гігієнічну підготовку; перевірку знань з електробезпеки (при використанні обладнання, що працює від електричної мережі), теоретичних знань і набутих навичок безпечних способів роботи.

    Під час роботи працівник проходить:

    -навчання безпеки праці по діючому обладнанню кожні 2 роки, а з нового устаткування — по мірі його надходження на місце роботу, але до моменту пуску цього обладнання в експлуатацію:

    перевірку знань безпеки праці (на роботах з підвищеною небезпекою) — щорічно;

    огляд відкритих поверхонь тіла на наявність гнійничкових та інших шкірних захворювань — щодня перед початком зміни;

    — перевірку знань з електробезпеки (при використанні обладнання, що працює від електричної мережі) — щорічно;

    перевірку санітарно-гігієнічних знань — один раз на рік;

    періодичний медичний огляд;

    Повторний інструктаж з безпеки праці на робочому місці працівник повинен проходити один раз в 3 місяці.

    Положення про організацію роботи з охорони праці на робочих місцях. Управління охороною праці на робочих місцях здійснює підприємець. Для організації роботи з охорони праці підприємець при необхідності призначає відповідальних осіб з числа працівників, які уклали з ним трудову угоду (контракт тощо).

    Відповідальні особи підпорядковуються безпосередньо підприємцю. Підприємець здійснює управління та організацію заходів з охорони праці на робочих місцях у взаємодії з федеральними органами виконавчої влади і органом виконавчої влади відповідного суб’єкта Російської Федерації в області охорони праці, органами державного нагляду і контролю за дотриманням вимог охорони праці та органами громадського контролю.

    Підприємець, відповідальні особи за охорону праці та наймані працівники у своїй діяльності керуються законами та іншими нормативними правовими актами про охорону праці Російської Федерації та відповідного суб’єкта Російської Федерації.

    Основними завданнями проведеної роботи по охороні праці є:

    — Організація роботи щодо забезпечення виконання працівниками вимог охорони праці.

    — Контроль за дотриманням працівниками законів та інших нормативних правових актів про охорону праці, інструкцій з охорони праці.

    Організація профілактичної роботи з попередження виробничого травматизму, професійних захворювань і захворювань, обумовлених виробничими чинниками, а також роботи з покращення умов праці.

    Інформування та консультування працівників організації щодо питань охорони праці.

    Вивчення і поширення передового досвіду з охорони праці, пропаганда питань охорони праці.

    Функції підприємця (відповідальних осіб за охорону праці) при проведенні роботи з охорони праці на робочих місцях.

    Для виконання поставлених завдань щодо організації роботи на підприємця (відповідальну особу) покладаються такі функції:

    — Облік і аналіз стану та причин виробничого травматизму, професійних захворювань і захворювань, обумовлених виробничими чинниками.

    — Проведення спільно перевірок, обстежень технічного стану будівель, споруд, обладнання, машин і механізмів, пристосувань, засобів колективного та індивідуального захисту працівників, стану санітарно — технічних пристроїв, роботи вентиляційних систем на відповідність вимогам охорони праці.

    — Участь у роботі комісій з приймання в експлуатацію закінчених будівництвом або реконструйованих об’єктів виробничого призначення, а також у роботі комісій із приймання з ремонту установок, агрегатів, верстатів та іншого устаткування в частині дотримання вимог охорони праці.

    Розробка планів, програм поліпшення умов і охорони праці, попередження виробничого травматизму, професійних захворювань, захворювань, обумовлених виробничими чинниками.

    Організація розслідування нещасних випадків на виробництві у відповідності з чинним законодавством; участь у роботі комісії з розслідування нещасного випадку; оформлення та зберігання документів, які стосуються вимог охорони праці (актів та інших документів по розслідуванню нещасних випадків на виробництві, протоколів вимірів параметрів небезпечних і шкідливих виробничих факторів, оцінки обладнання по фактору травмобезопасності, матеріалів атестації робочих місць за умовами праці, сертифікації робіт з охорони праці та ін), згідно з встановленими термінами.

    Складання звітності з охорони та умов праці за формами, встановленими Держкомстатом Росії, органами місцевого самоврядування та контролю.

    Розробка програм навчання з охорони праці працівників; проведення вступного інструктажу з охорони праці з усіма особами, які надходять на роботу (у тому числі тимчасово), відрядженими.

    Організація своєчасного навчання з охорони праці працівників та перевірка знань вимог охорони праці.

    Розробка переліку професій і видів робіт, на які повинні бути розроблені інструкції з охорони праці.

    Забезпечення працівників правилами, нормами, інструкціями з охорони праці, наочними посібниками, навчальними матеріалами з охорони праці.

    Ведення пропаганди з питань охорони праці з використанням для цих цілей наочної агітації.

    Доведення до відома працівників діючих законів та інших нормативних правових актів про охорону праці Російської Федерації та відповідного суб’єкта Російської Федерації.

    Здійснення контролю за:

    * дотриманням працівниками вимог законів та інших нормативних правових актів про охорону праці Російської Федерації та відповідного суб’єкта Російської Федерації, інших локальних нормативних правових актів;

    • забезпеченням і правильним застосуванням засобів індивідуального і колективного захисту;

    * виконанням заходів, передбачених програмами, планами щодо поліпшення умов і охорони праці, а також за вживанням заходів по усуненню причин, що викликали нещасний випадок на робочому місці, виконанням приписів органів державного нагляду і контролю за дотриманням вимог охорони праці, інших заходів щодо створення безпечних умов праці;

    * наявністю на робочих місцях інструкцій з охорони праці для працівників відповідно до переліку професій і видів робіт, на які повинні бути розроблені інструкції з охорони праці, своєчасним їх переглядом; своєчасним проведенням відповідними службами необхідних випробувань і технічних оглядів устаткування, машин і механізмів;

    * ефективністю роботи аспіраційних і вентиляційних систем;

    * станом запобіжних пристосувань і захисних пристроїв;

    * своєчасним проведенням навчання з охорони праці, перевірки знань вимог охорони праці і всіх видів інструктажу з охорони праці;

    * організацією збереження, видачі, прання, хімічного чищення, сушіння, знепилення, знежирення і ремонту спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального і колективного захисту;

    * санітарно — гігієнічним станом виробничих і допоміжних приміщень;

    * організацією робочих місць відповідно до вимог охорони праці;

    * своєчасним і правильним наданням працівникам компенсацій за важку роботу і роботу з шкідливими або небезпечними умовами праці, безкоштовною видачею лікувально — профілактичного харчування, молока та інших рівноцінних харчових продуктів;

    * використанням праці жінок та осіб молодше 18 років відповідно до законодавства.

    1.2 Оцінка небезпечних і шкідливих виробничих факторів

    Під час роботи на працівника можуть впливати небезпечні і шкідливі виробничі фактори (підвищена рухливість повітря; підвищене значення напруги в електричному ланцюзі; підвищений рівень статичної електрики; гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхні інструменту, обладнання, інвентарю, товарів і тари; нервово-психологічні навантаження; фізичні перевантаження; знижена температура поверхонь обладнання, продукції; підвищена температура поверхонь обладнання; підвищений рівень електромагнітних випромінювань).

    Працівник повинен бути забезпечений санітарним одягом, засобами індивідуального захисту і санпринадлежностями. Рекомендовані норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту:

    куртка біла бавовняна — на 4 місяці;

    шапочка біла бавовняна — на 4 місяці;

    фартух білий бавовняний — на 4 місяці;

    рушник — на 4 місяці;

    рукавиці бавовняні — 1 місяць.

    Для попередження та запобігання розповсюдження шлунково-кишкових, паразитарних та інших захворювань працівник зобов’язаний: коротко стригти нігті; ретельно мити руки з милом перед початком роботи, після кожної перерви в роботі і зіткненні з забрудненими предметами, а так само після відвідування туалету (бажано дезинфікуючим).

    При виготовленні страв, кулінарних виробів не допускається носити ювелірні прикраси, покривати нігті лаком.

    Значний вплив на людину в процесі праці впливають фактори виробничого середовища: санітарно-гігієнічні, психофізіологічні та соціальні.

    1.3 Оцінка санітарно-гігієнічні факторів

    Виробничий шум, зміст шкідливих речовин у повітряному середовищі, інфрачервоне випромінювання теплову обладнання), забезпечення безпечних умов праці.

    Сприятливою вважається температура повітря виробничого середовища від ] 6 до 18 «З при розумовій і дитинкою фізичному навантаженні або від 14 до 17 «З — при значних фізичних затрат праці: відносна вологість не менше 60 % і не більше 80 %; швидкість руху повітря 0,3 м/с.

    Допустима температура — від 19 до 25 °С або від 18 до 22 °С — при тих же затратах фізичних зусиль: відносна вологість в межах від 60 до 80 %; швидкість руху повітря від 0.5 до 1.5 м/с.

    Несприятлива температура від 26 до 32 «З або від 23 до 30 °С; вологість і швидкість повітря при допустимих умовах. Ці показники, визначаються в межах робочої зони і характеризують мікроклімат виробничих приміщень.

    Температура повітря є основним показником, що і для се забезпечення необхідно встановлювати регулятори на системах опалення.

    В умовах знижених температур і при роботах на відкритому повітрі співробітники повинні бути забезпечені теплим одягом.

    Забрудненість повітря в робочій зоні характеризується вмістом в ньому повітряне середовище, викликають стомлення і професійні захворювання. Вони з’являються при неправильному веденні технологическою процесу або неправильної експлуатації обладнання. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітряному середовищі встановлені санітарними нормами. Для створення сприятливих умов праці і ліквідації забрудненості та запиленості повітря застосовуються різні системи вентиляції: витяжна, припливна та припливно-витяжна; природна і механічна; місцева і общеобменная.

    Освітлення виробничих приміщень включає наступні види:

    природне (пряме і розсіяне сонячне світло): штучне (світлові промені штучних джерел); комбіноване (поєднання штучного і природного освітлення).

    Торгові зали, виробничі та адміністративні приміщення повинні мати бічне або верхнє природне освітлення. Гардеробні, санітарно-побутові, технічні, мийні, роздавальні, приміщення для різання хліба, буфети і коридори, а також підвальні приміщення можуть користуватися тільки штучним освітленням.

    Створення безпечних умов праці передбачає встановлення необхідних огорож поблизу обертових частин машин, влаштування заземлення, вільні проходи і проїзди.

    Значну роль у забезпеченні санітарно-гігієнічних умов купа грає і санітарна одяг, яка повинна виготовлятися з урахуванням специфіки роботи підприємства і організації робочих місць.

    До роботи з продуктами харчування допускаються тільки здорові люди. Хвора людина або носій хвороботворних бактерій може заразити їжу, а та, у свою чергу, тих, хто її споживає. Для того щоб попередити виникнення захворювань необхідно обов’язкове виконання правил особистої гігієни всіма працівниками підприємств громадського харчування.

    До роботи на підприємствах ОП допускаються тільки особи, які пройшли спеціальне медичне обстеження. Вона включає в себе дослідження мікрофлори кишечника на збудників гострих кишкових захворювань і глистоносительство. Не допускаються до роботи особи хворі на туберкульоз, шкірно-венеричними захворюваннями. Кожному поступив на роботу видаються санітарні книжки, куди заносяться результати медогляду та лабораторних досліджень, надалі мед, огляди проводяться регулярно в установленому санепідемстанціями порядку, перед початком роботи необхідно вимити руки одягнути санітарну спецодяг, прибрати волосся під ковпак або косинку. Санітарний лікар щодня перевіряє стан працюючих. Тимчасово усувати від роботи особи, які мають гноячкові захворювання шкіри, порізи, опіки. Також не допускають до роботи, що занедужали ангіною та іншими захворюваннями носоглотки. Мікроби, що містять в слині, можуть потрапити на продукти при розмові, кашлі, чханні і викликати зараження.

    При роботі з продуктами необхідно мити руки після кожної технологічної операції. Особливо важливо дотримуватися цього правила при переході від обробки сирих продуктів до роботи з готовими виробами. Руки після миття висушують электрополотенцем. Перед відвідуванням туалету знімають сан спецодяг, після ретельно миють руки з милом. В кишенях сан спецодягу не повинно бути сторонніх предметів, забороняється заколювати її шпильками. Змінюють одяг за мірою забруднення, але не рідше одного разу в два дні.

    Особам, які працюють з продуктами, забороняється носити кільця, намисто, сережки. Нігті повинні бути коротко оголений, без лаку.

    1.4 Оцінка психофізіологічних факторів

    Психофізіологічні фактори визначають тяжкість і напруженість праці, робочу позу, темп і ритм роботи, її одноманітність змістовність і привабливість праці, нервове напруження в процесі праці і нерівнозначні за своїм характером.

    Важкість та напруженість праці є узагальнюючими показниками і дозволяють визначити загальний стан людського організму під час роботи. Важкість праці відображає величину витрат енергії людини і його здатність організму відновлювати виробничі витрати. Інші фактори дають можливість оцінити окремі якісні сторони виконуваного трудового процесу.

    Від імітації впливу психофізіологічних чинників можлива при поліпшенні психологічного клімату в колективі, создание38

    ефективних виробничо-побутових умов, нормального транспортного обслуговування і т. д.

    Основні психофізіологічні фактори зведені в таблицю 1.

    Короткий опис статті: характеристика з місця роботи Організація робочого місця | курсова робота Організація робочого місця | курсова робота

    Джерело: Організація робочого місця | курсова робота

    Також ви можете прочитати